YARMAK, Tarabarova - Voin

Статура велетня, як стовбур дуба

Вітер по волі колихає чуба

Плечі розкинулись, як Дніпра кручі

Ану ідіть до батька пани сучі

Закрутив шаблю, як і вуса вправно

Моя душа гуляє полем здавна

Самою долею мені край даний

Я народився щоб зірвать кайдани

Ой у вишневому садочку

Мати у спогадах все колиха

Сльозами випрала сорочку

Чекає з бою свого козака

Ой вийди-вийди місяченьку

Та розкажи, що бачиш там з гори

Що там із моїм козаченьком

Через вітри зі мною говори